Неправильне розуміння трагічного: заздрість, сором та страждання. Кілборн Б.

Досліджуючи зміни у сприйнятті емоцій заздрощів і сорому, що відбуваються протягом більше двох тисячоліть, Б. Кілборн пише про те, що, в той час як у Аристотеля поняття помилкового вчинку і катарсису складають суть трагедії, ранній християнський період показує базові зрушення в оцінці емоцій, трагедії. та травми. Зло більше не сприймалося як прояв людської помилки, а почало зв'язуватися зі злою волею і злісною навмисною дією. В результаті людське страждання набуло відтінку викликаного спокусами гріха і стало заслуженим покаранням. З плином століть західна традиція стала надавати особливого значення не слабкості та спокуси, а, швидше, силі та жорстокості. Засновник психоаналізу З. Фрейд, згідно з американським дослідником, дотримувався переважаючих культурних цінностей при виділенні вини та агресії у своїй характеристиці едіпового комплексу. На думку Кілборна, раціоналізм відкинув почуття нерозуміння як недоречні у світі, не залишаючи місця для незбагненного як переживання, основи етики та суті трагедії.