Поліанна виростає. Портер Е.

Дітей можна навчити бути щасливими! Батько навчив Поліанну гри в радість. Ця гра має єдине просте правило: у будь-якій ситуації знайди щось, із чого можна порадіти. Та хоч правило й просте, застосувати його на практиці й знайти хороше в поганому не завжди легко. Поліанні знадобилося багато неприємностей і справжнє нещастя, щоб навчитися радіти на рівні майстра. Тепер вона точно знає, що гра працює і бути щасливою можливо. У першій книжці про пригоди Поліанни головна героїня навчила цього свою тітку, а згодом і все маленьке містечко. Гра в радість буквально рятує людські життя. А чи зможе дитина, що вміє грати в радість, залишитися щасливою, коли виросте й зіткнеться з дорослими викликами долі: втратою близької людини, бідністю, безнадійною закоханістю, побутовими проблемами, які не залишають часу на те, щоб просто жити? У другій книжці про пригоди Поліанни ми разом з головною героїнею перевіримо наші навички гри в радість на міцність...